1. Початок паніки: звідки взялися чутки про нові правила
Останніми тижнями український інтернет буквально вибухнув новинами про нібито “радикальні зміни” в правилах переказів з картки на картку, які мали вступити в силу з 1 жовтня 2025 року. У месенджерах масово поширювалися картинки та повідомлення на кшталт:
“З 1 жовтня всі перекази перевірятиме податкова!”
“Ліміти знижено до 30 тисяч гривень — далі моніторинг!”
“Потрібно буде вказувати повні дані отримувача!”
Ці повідомлення виглядали серйозно, часто містили посилання на нормативні документи або цитати нібито з постанови НБУ. Деякі навіть посилалися на конкретну постанову, яка мала “набути чинності з жовтня”.
Але в чому була головна проблема? Жодного такого затвердженого документа в реальності не існувало.
Люди почали плутатися: комусь дзвонили “з банку”, попереджали про нові правила; інші читали пости фінансових блогерів із гучними заголовками. Інформаційне поле стало настільки насиченим фейками, що спростування від реальних джерел просто губилися в шумі.
Ремітування: як фейк вплинув на сприйняття звичайних переказів
Важливу роль у поширенні паніки відіграла плутанина навколо терміну ремітування
. Багато користувачів, побачивши це слово в заголовках і новинах, вирішили, що йдеться про новий вид платежів або спеціальні податки. Насправді ж ремітування — це офіційний термін, яким називають звичайні перекази коштів між картками фізичних осіб.Через неправильне трактування статей у соцмережах почали масово поширювати “поради”, що нібито з 1 жовтня потрібно обмежувати перекази або переходити на готівку. Деякі телеграм-канали навіть публікували вигадані “нові ліміти” для ремітування, що не має жодного стосунку до чинного законодавства.
Це зайвий раз підкреслює, наскільки важливо читати першоджерела та розуміти контекст. Сам термін не означає нових правил — це просто технічна назва звичного процесу переказу коштів з картки на картку.
2. Що сказав Національний банк: офіційна позиція
4 жовтня 2025 року Національний банк України офіційно відреагував на ситуацію. У повідомленні, опублікованому на офіційному сайті регулятора, було чітко вказано:
“Інформація про нібито нові правила переказів з 1 жовтня 2025 року — неправдива. Жодних змін у правилах здійснення переказів коштів з картки на картку з цієї дати не запроваджено.”
— Офіційний сайт НБУ
Це спростування стало своєрідним холодним душем для багатьох ЗМІ, блогерів і навіть юристів, які встигли прокоментувати “нові правила”.
У заяві НБУ також було уточнено:
- Справді, у березні 2025 року було оприлюднено проєкт постанови, який стосується оновлення вимог до фінансового моніторингу.
- Але цей документ ще не ухвалений і перебуває на стадії громадського обговорення.
- Навіть якщо документ буде затверджено в майбутньому, набрання чинності відбудеться не раніше ніж через 3 місяці після публікації.
Таким чином, усі страхи щодо “раптових нововведень з 1 жовтня” не мали під собою жодної правової основи.
3. Як виглядав фейк і чому люди повірили
Цікаво, що цей інформаційний вкид був ретельно продуманий. Поширювані меседжі мали такі риси:
- Містили точні дати: “1 жовтня 2025”.
- Посилалися на постанову НБУ, навіть називали номер, якого не існує.
- Використовували правдоподібну лексику: “фінансовий моніторинг”, “відкритий банкінг”, “платіжний сервіс”.
- Створювали емоційний тиск: “встигніть перевести кошти до кінця вересня!”, “перекази контролюватиме податкова!”
І хоча багато хто ставився до цього скептично, частина людей — особливо старшого віку або ті, хто працює з готівкою — сприйняли це як сигнал “готуватися до жорсткого контролю”.
Фактори, що сприяли поширенню фейку:
- Фінансова безграмотність населення — люди не звикли перевіряти першоджерела.
- Пробіли в комунікації НБУ — спростування з’явилося лише після того, як інформація набула вірусного характеру.
- Жага до клікбейтів у ЗМІ — деякі ресурси опублікували новину про “10 змін у переказах”, не вказавши, що це лише проект постанови.
4. Чи справді плануються якісь нові правила? Так, але не зараз
Незважаючи на те, що нових правил з 1 жовтня немає, варто розуміти: деякі зміни таки плануються, і це — не секрет.
У березні 2025 року НБУ виніс на громадське обговорення проект постанови, який має оновити:
- Порядок ідентифікації під час фінансових переказів.
- Вимоги до надавачів платіжних послуг.
- Принципи “відкритого банкінгу” — тобто обміну фінансовою інформацією між установами.
Основні пункти проекту:
- Посилення вимог до ідентифікації отримувача переказу у випадках ризикових транзакцій.
- Встановлення додаткових лімітів на анонімні перекази.
- Запровадження принципу відстеження джерел походження коштів для великих сум (від 400 000 грн).
Проте наголошуємо ще раз: це лише проект. Його ще не затвердили, не опублікували в офіційному реєстрі, а отже — він не має юридичної сили.
5. Як відрізнити фейк від правди у фінансових новинах: поради для всіх
У світлі цієї історії варто нагадати кілька простих правил, які допоможуть не потрапити на гачок фейків у майбутньому:
📌 Перевіряйте першоджерело
Завжди шукайте, чи є офіційне підтвердження на сайті НБУ або в інших державних джерелах. Наприклад:
- https://bank.gov.ua
📌 Не довіряйте скріншотам
Скріншоти можуть бути змонтовані. Краще знайти посилання на реальний документ.
📌 Остерігайтеся “категоричних заяв”
Якщо у новині звучить “обов’язково з 1 жовтня”, “усіх змусять”, “штрафи гарантовані” — це, швидше за все, маніпуляція.
📌 Чекайте офіційних роз’яснень
НБУ зазвичай реагує на чутки — хоч і не одразу, але коментар з’являється. Не поспішайте робити висновки на основі пліток.
📌 Довіряйте авторитетним ЗМІ
Орієнтуйтеся на ресурси, які мають репутацію перевіреної інформації. Не всі телеграм-канали варто вважати джерелом правди.
6. Чому НБУ взагалі готує нові правила? Що за “відкритий банкінг” і при чому тут перекази
Питання “чому взагалі обговорюються якісь нові правила?” абсолютно логічне. І відповідь не така страшна, як здається.
Світ фінансів стрімко змінюється. Україна рухається в напрямку інтеграції з Європейським Союзом, і одна з вимог — це адаптація фінансового законодавства до стандартів ЄС. Саме тому Національний банк активно працює над оновленням правил для фінансового моніторингу, електронних платежів і так званого відкритого банкінгу (open banking).
Що таке відкритий банкінг?
Це концепція, згідно з якою фінансові установи зобов’язані ділитися певною інформацією про клієнтів між собою, але лише за згодою самих клієнтів. Це:
- полегшує конкуренцію між банками;
- дозволяє створювати зручніші фінансові додатки;
- відкриває шлях до нових цифрових сервісів.
Водночас, щоб уникнути відмивання грошей і фінансування тероризму, держава повинна підвищити вимоги до прозорості переказів. Тобто знати, хто переказує гроші, кому, і чому.
Саме тут з’являється ідея про ідентифікацію навіть у разі переказів між фізособами, особливо якщо мова йде про великі суми або підозрілі транзакції.
Але знову ж таки — це не “жорсткий контроль кожної копійки”, а спроба зробити систему безпечнішою і прозорішою. І запрацює вона лише після обговорень, внесення правок і затвердження.
7. Що буде з грошовими переказами між людьми після змін (якщо їх таки ухвалять)
Якщо в майбутньому нові правила все ж таки будуть ухвалені — а це може статися не раніше 2026 року — ось як це потенційно може вплинути на звичайного користувача:
Що НЕ зміниться:
- Можна буде переказувати гроші з картки на картку, як і раніше.
- Перекази до певної суми (ймовірно 30–40 тисяч гривень на день) не потребуватимуть додаткових дій.
- Для звичайних побутових транзакцій нічого не зміниться.
Що МОЖЕ змінитися:
- Якщо ви регулярно отримуєте великі суми, банк може попросити пояснення походження коштів.
- У разі великого переказу — наприклад, понад 400 тис. грн — потрібно буде пройти розширену ідентифікацію.
- Нові правила можуть вимагати від платіжних систем зберігати більше інформації про відправника і отримувача.
Простий приклад:
- Переказали 1000 грн другові — нічого не зміниться.
- Отримали 70 000 грн п’ять разів за тиждень — банк може поцікавитись, що це.
- Продали авто і отримали 500 000 грн — будьте готові пояснити, звідки гроші та кому належать.
Це стандартна практика в ЄС, США та навіть країнах Азії. В Україні — це лише намагання підігнати фінансову систему до сучасних світових норм.
8. Реакція громадськості та ЗМІ: як медіа підхопили фейк
Особливо цікаво спостерігати, як швидко чутка перетворилася на “факт” у багатьох українських ЗМІ. Деякі навіть не намагалися перевірити інформацію, а просто цитували пости з Telegram або Facebook.
Найпоширеніші заголовки:
- “Фінмоніторинг з 1 жовтня: банки отримають повноваження контролювати ваші перекази!”
- “Передавайте гроші до 30 вересня — потім усе зміниться!”
- “Податкова отримуватиме доступ до переказів між фізособами!”
Були навіть ті, хто створив таблиці “нових лімітів”, що виглядали дуже переконливо, хоча взагалі не мали жодної юридичної основи.
На жаль, медіа все ще часто женуться за трафіком, а не перевіреною інформацією.
9. Хто виграв від цього фейку? І чи був тут чийсь інтерес
На перший погляд, виглядає як звичайний інформаційний шум. Але будь-який фейк має вигодонабувачів.
Можливі причини запуску чутки:
- Clickbait-маркетинг — сайти отримують перегляди, рекламу, гроші.
- Політичний тиск — створення образу “тотального контролю” з боку держави.
- Маніпуляція інвесторами — залякати ринок і послабити довіру до банків.
- Випадкове спотворення інформації — блогер прочитав проект постанови, не дочитав до кінця, зробив “висновки”.
У будь-якому разі — ми бачимо, що одна помилкова інтерпретація може спровокувати масштабну хвилю дезінформації.
10. Що робити користувачу: короткий гайд
✅ Що потрібно зробити ЗАРАЗ:
- Не панікувати.
- Продовжувати користуватись банківськими додатками, як і раніше.
- Ігнорувати “картинки з Telegram” — перевіряйте все через офіційні канали.
- Спростовувати фейки, якщо бачите, що хтось їх поширює.
❌ Чого НЕ варто робити:
- Не знімати готівку “про всяк випадок”.
- Не закривати рахунки.
- Не відкривати додаткові картки “на маму/друга” — це незаконно.
- Не довіряти дзвінкам “з банку”, де просять “підтвердити переказ” чи ввести код.
Сучасна фінансова система — це складний, але цілком безпечний механізм. І найкращий захист — це критичне мислення, офіційна інформація та обачність у діях.
11. Як поводяться банки під час інформаційних хвиль
Після поширення чуток деякі українці отримували дзвінки від “працівників банку”, які радили “встигнути перевести гроші до 1 жовтня”, або лякали перевірками. Насправді — це схеми шахраїв.
Як поводяться реальні банки:
- Жоден офіційний банк не дзвонить із подібними попередженнями.
- Всі сповіщення публікуються в додатку або в SMS, без персональних дзвінків.
- Жоден банк не має права вимагати ПІБ отримувача, якщо це не передбачено законодавством.
Якщо вам телефонують і кажуть, що “все зміниться з жовтня”, — покладіть слухавку. Це або шахрай, або хтось, хто сам повірив у фейк.
12. Чому важливо перевіряти інформацію саме зараз
У період воєнного стану, турбулентності в економіці та нестабільності валют кожна фейкова новина може завдати шкоди — не лише особистим фінансам, а й усій банківській системі.
У чому ризик?
- Люди починають масово знімати кошти — це підриває стабільність.
- Поширення паніки шкодить діловій репутації банків.
- На фоні стресу багато хто може стати жертвою шахрайських схем.
Усе це — частина так званих інформаційних диверсій, які є реальними інструментами в сучасній гібридній війні.
13. Порівняння з іншими країнами: як діє фінмоніторинг у ЄС та США
Щоб краще зрозуміти, до чого насправді прагне НБУ, варто поглянути на практику інших країн.
| Країна | Ліміт без ідентифікації | Додаткові перевірки з суми | Хто контролює |
|---|---|---|---|
| Україна | ~30–40 тис. грн* (проект) | >400 тис. грн | НБУ, ДПС |
| Польща | до 15 000 злотих | >15 000 | KAS, банки |
| Німеччина | до 10 000 євро | >10 000 | BaFin |
| США | до $10 000 | >$10 000 | FinCEN |
У світі ніяка країна не дозволяє повну анонімність великих переказів. Україна — навпаки, має одну з найбільш м’яких систем, і лише зараз намагається її оновити.
14. Які уроки ми винесли з цієї ситуації
Цей фейк про “перекази з 1 жовтня” — гарний приклад, чому медіаграмотність — життєво необхідна навичка. Ми вчимося не лише читати новини, а й розуміти, хто їх поширює, і з якою метою.
Уроки:
- Не кожна “сенсація” — правда.
- Не все, що надруковано з логотипом “банк”, справжнє.
- Довіряти потрібно лише перевіреним джерелам.
- Паніка — найгірший радник у фінансах.
15. Що очікує нас у 2026 році: чи будуть реальні зміни?
Так, ймовірно, будуть. Проект постанови не заморожено — просто перенесено на доопрацювання. Його можуть ухвалити в 2026 році, і тоді:
- Банки впровадять відкритий банкінг;
- Будуть нові правила фінмоніторингу;
- Платіжні сервіси стануть безпечнішими і технологічно просунутішими.
Проте НБУ вже чітко дав зрозуміти: ніякого “раптового” старту змін не буде. Усі матимуть час підготуватися.
✅ Висновок
Ніяких нових правил переказів з картки на картку з 1 жовтня 2025 року не запроваджено. Вся інформація, яка масово поширювалась у соцмережах, — фейк. НБУ чітко спростував це, наголосивши, що проект постанови ще не затверджено, а отже — усі перекази працюють у звичному режимі.
Головне для кожного українця — бути уважним, критично мислити, не піддаватись паніці та завжди перевіряти офіційну інформацію. Це допоможе зберегти не лише гроші, а й нерви.
❓ Часті питання (FAQ)
1. Чи будуть зміни у переказах з картки на картку?
Так, але не з 1 жовтня. Проект змін лише обговорюється. У разі ухвалення буде перехідний період.
2. Чи можна зараз переказувати гроші без обмежень?
Так. Немає нових лімітів чи обов’язкової ідентифікації для побутових переказів.
3. Як дізнатися про реальні зміни в банківській сфері?
Читайте новини на офіційному сайті НБУ — bank.gov.ua
4. Якщо банк питає про джерело коштів — що робити?
Спокійно надати пояснення. Це звичайна процедура для сум понад 400 000 грн.
5. Як зрозуміти, що новина — фейк?
Шукайте посилання на першоджерело. Якщо його немає — ігноруйте.
Будьте фінансово грамотними, не ведіться на плітки і завжди перевіряйте факти.
